середу, 11 жовтня 2017 р.

Пам’ятка батькам
1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.
3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.
4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».
10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.
11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.


четвер, 21 вересня 2017 р.




10 фраз, які вчителі хотіли б сказати батькам

 
Для того, щоб допомогти вчителям та батькам порозумітися, психологи склали топ-10 питань, які стають наріжним каменем у їх стосунках. Ми пропонуємо до вашої уваги перелік з 10 ідей, які педагоги хотіли б донести до батьків своїх вихованців.

1. Дайте шанс новому вчителю. Зазвичай ми з острахом та недовірою ставимося до всього нового. Спробуйте зрозуміти та прийняти нового вчителя, тоді й ваші діти 
зможуть це зробити.
2. Вчитель – звичайна людина. Пам’ятайте про те, що вчителі – такі самі люди, як і всі інші. В них бувають вдалі та невдалі дні, поганий чи хороший настрій.
3. Прийміть нові методи виховання. Сучасні діти дуже сильно відрізняються від своїх батьків, коли вони самі навчалися у школі. Навчальні програми та педагогічні методи постійно вдосконалюються. Ви маєте довіритися професіоналам.
4. Немає нічного страшного чи поганого в тому, що ваша дитина стала навчатися гірше. Не тисніть на неї. Особливо часто в середній школі для учнів починається період «американських гірок». Досвід невдач навчить їх у майбутньому долати труднощі.

5. Навчіться слухати. Для батьків їх діти найкращі у цілому світі, і досить часто вони не можуть спокійно слухати критику чи зауваження на свою адресу, сприймаючи це за особисту образу.

6. Домашнє завдання для дітей, а не для батьків. Дитині можна допомагати, але аж ніяк не виконувати завдання замість неї.
7. Цікавтеся успіхами у навчанні та справами у школі, навіть якщо ваша дитина навчається у старших класах. На жаль, батьки першокласників значно частіше спілкуються зі своїми дітьми та їх вчителями.
8. Вчителі теж мають право хворіти. Чомусь не всі батьки готові з порозумінням ставитися до того, що у вчителя може бути лікарняна відпустка. Більшість обурюється, коли вчителя немає на роботі хоча б тиждень.
9. Не дозволяйте дітям обговорювати вчителів. Якщо ви разом із чоловіком чи подругою збираєтесь поговорити про навчання, школу та вчителів, зробіть так, щоб ваша дитина не чула цієї розмови.
10. Звичайно, оцінки – це дуже важливо, але вони не є метою навчання. Не робіть трагедію з поганої оцінки за контрольну. Також не варто надмірно хвалити й за високі оцінки.      






Навчання - головний обов'язок дітей 
Одна з головних турбот батьків – це турбота про те, щоб діти вчилися, здобували широкі й різноманітні знання, а також уміння й навички, необхідні для життя й для майбутньої спеціальності. Діти вчаться у школі, але їхні успіхи багато в чому залежать від батьків, від того, як вони організували підготовку дитини до школи, від їхньої допомоги в перші роки навчання.
       Навчання – найважливіший обов’язок дітей. Батьки повинні проявляти інтерес до всіх деталей шкільного життя, до розповіді про те, що відбувалося в класі, що пояснювали вчителі на уроках, що було задано додому, як оцінили роботу учня. Під час таких бесід батьки бачать, які предмети добре засвоюються, а які викликають труднощі в їхньої дитини. Батьки бачать, як діти ставляться до навчання. Дитяча лінь, нестаранність і необов’язковість відразу ж впадають в око. Батьки повинні помітити ослаблення активності дитини в навчанні й вчасно допомогти їй.
       Дитина повинна добре засвоїти, що відпочинок і розваги настають тільки після того, коли вивчені уроки.
       Не можна допускати, щоб дитина виконувала завдання тільки «від» і «до». Треба спонукати її розширювати свої знання, шукати відповіді не тільки в підручнику, але й в іншій літературі: довідниках, енциклопедіях, журналах та іншому.
       Дитині також необхідні нормальні умови для занять. Вона повинна мати своє робоче місце, де можна готувати уроки, читати без перешкод. Підручники й письмове приладдя повинні розташовуватись на книжкових полицях над письмовим столом. Крім того, дитину не слід звільняти від самообслуговування та праці в будинку. Для цього теж має бути час у режимі дня.
       Батьки повинні жадати від дітей дбайливого ставлення до навчального приладдя, підручників та зошитів.Треба стежити, щоб діти не робили в підручниках позначок, щоб записи в зошитах і щоденнику були акуратними. Треба доводити дітям, що акуратна людина успішно виконує свої обов'язки, з нею приємно спілкуватися, від неї віє чистотою й охайністю.
       Акуратність – риса особистості, що виражається в любові до порядку, у ретельності, точності й старанності в справах, а також у зовнішній охайності.
       Придивіться і подумайте, чи працюють ваші діти в силу своїх природних задатків і можливостей. Деякі батьки припускаються помилки, потураючи своїм дітям у виборі улюблених і неулюблених предметів. Мовляв, тобі, синку, майбутньому лікарю чи податківцю, не обов'язково захоплюватися літературою чи історією.
       До знань не можна ставитися прагматично: стануть вони в пригоді чи ні в майбутній роботі. Знання потрібні ще й для всебічного, багатого, щасливого духовного життя, не пов'язаного безпосередньо з працею. Не бійтеся, що вашим дітям важко вчитися. Адже набагато небезпечніше, коли їм занадто легко.

       Лінощі, недбалість, бажання швидше звільнитися від тягаря навчання – це небезпечні близнюки, матір'ю яких є вузькість, обмеженість духовного життя в роки дитинства, отроцтва і ранньої юності.
( В. Сухомлинський)
Навчання для розуму – це як різьблення на мармуровій брилі. Усі видатні якості, які вирізняють філософа, оратора чи державного діяча, сховані в звичайній людині, і лише освіта виявляє їх.
( Д. Аддісон)
       Усі люди ушляхетнюються навчанням, а не природою.
( Цицерон)
       Усі батьки бажають виростити свою дитину щасливою, розумною, щоб вона вибрала правильну дорогу в житті, зуміла самореалізуватися. Важливе завдання батьків – учити дитину бути уважною. Пам’ять можна тренувати в грі, у виконанні обов’язків перед батьками, у дотриманні режиму дня, у спільних заняттях, прогулянках на природі, догляді за домашніми улюбленцями, під час обговорення книжок та телепередач.
       У школі дитина потрапляє в коллектив, і тут вона повинна дотримуватися певних правил, виконувати різні вимоги, усвідомлювати, що таке «я» і «ми». Це служить вихованню волі, умінню житии серед людей. Самообслуговування й праця також тренують волю. Дитині доводиться приймати самостійні рішення, переборювати різні труднощі, на кожному кроці здобувати перемогу над собою, зневажати спокусами, поводитися не так, як хочеться, а так, як треба.
       Від родини багато в чому залежить, чи навчиться дитина осмислювати все те, що отримано на уроці, із книжок і власних вражень. Це тісно пов'язано з терпінням, посидючістю, уважністю.
       Батьки проводять багато часу на роботі. Здається, головне для них – дитину нагодувати, одягти, створити певні умови, а часу для того, щоб поговорити з дитиною про те, що робиться в її душі, у них бракує. І дитина, щоб не засмучувати батьків, на запитання «Як справи?» відповідає: «Нормально». А що значить НОРМАЛЬНО? Нормально для кого? Для неї? Для батьків?
       Відкладіть справи вбік! Підійдіть до своєї дитини, обійміть її. Психологи стверджують: для того, щоб дитина почувала себе щасливою, потрібно сім разів протягом дня погладити її по голівці, обійняти, поплескати по плечу, підбадьорити, тобто через тілесний дотик підтвердити: «Я люблю тебе!»
       Педагоги, психологи й батьки прагнуть зробити все можливе, щоб навчання школярів було успішним, щоб кожна дитина у своїй навчальній діяльності досягла більш високих результатів. Як же визначити реальні можливості кожного учня й створити саме такі умови, за яких навчання ставало б більш успішним?
       Дуже часто розв'язання подібної проблеми бачать у проведенні додаткових занять, у репетиторстві, що насправді спрямоване лише на ліквідацію прогалин у знаннях. Однак недостатність знань, незадовільне засвоєння того чи іншого матеріалу часто є наслідком негативного ставлення дитини до навчання, низького рівня пізнавальної активності. Тому часом додаткові заняття малоефективні, оскільки вони спрямовані на ліквідацію наслідків, а не причини.
      
       Заняття в школі можуть лише надати розумові правила, добуті чужим трудом. Але здатність користуватися ними розвиває виключно домашня самостійна праця.
( І. Кант) 


   

 ЩОБ ДІТИ ЙШЛИ ДО ШКОЛИ ЗАЛЮБКИ

Одна з головних турбот батьків - це турбота про те, щоб діти вчилися, здобували широкі й різноманітні знання, а також уміння та навички, необхідні для життя та для майбутньої спеціальності. Діти вчаться у школі, але їхні успіхи багато в чому залежать від батьків.
«Моє заповітне бажання – передати тобі ту життєву мудрість, яку називають умінням жити», - звертався в листах В. Сухомлинський до своєї доньки. Чи багато знайдеться батьків, які не підписалися б під цими словами видатного педагога?
Реалії ХХІ століття вкладають у поняття «уміння жити» свій новий, сучасний зміст. Та незмінним залишається прагнення педагогів і батьків допомогти дитині стати щасливою, знайти своє місце в житті.
Ми живемо за часів, коли освіта, професійні навички відіграють велику роль у долі людини. Постійне накопичення знань – не примха, не гонитва за зовнішньою ерудицією й освіченістю, це необхідність, продиктована укладом нашого життя, рівнем розвитку науки й техніки, прагненням до всебічного гармонійного розвитку кожної особистості. Багато дітей думають, що за людину все робитимуть напівавтомати, роботи, комп’ютери, інша новітня техніка. Та вони глибоко помиляються. Сьогодні як ніколи важливі не лише глибокі знання, а й загальна культура людини, її інтелігентність, духовність, моральна відповідальність за те, з якою метою використовуватимуться досягнення науки й техніки. Культура людини не лише в знаннях, а і в здатності мислити творчо, одержувати радість від розумової діяльності.
У наш час наукових злетів, технічного прогресу, високих технологій зла і жорстокості не поменшало, вони на кожному кроці чатують на юні людські душі. Зло – багатолике, воно проявляється як егоїзм, душевна черствість, байдужість, жорстокість – страшні хвороби сучасності. І зароджуються вони тоді, коли дитина робить перші свідомі кроки в житті. Жорстокість, садизм підлітків – це вже «квіточки», а коріння – у дитинстві.
«Людяність, сердечність, чуйність – цей моральний імунітет проти зла здобувається лише тоді, коли людина в ранньому віці пройшла школу доброти, школу справжніх людських стосунків. Людину можна виховати лише добром,» - писав видатний педагог В. Сухомлинський. Тому треба учити дітей не бути слабкодухими, безпринципними, байдужими та жорстокими, виганяти зі своїх душ егоїзм, заздрість – корені безвілля, зла, бездуховності.  


середу, 14 червня 2017 р.

Звіт педагога-організатора Москаленко О.М. за 2016-2017 навчальний рік
       Виховання  – найбільш важлива і найбільш суперечлива сфера педагогічної діяльності на сучасному етапі. Завданням виховання є створення необхідних умов, за яких може розвинутися активний громадянин сучасного суспільства, що добре знає себе, вміє правильно використовувати власний потенціал, здатний створити ситуацію успіху, розробити й реалізувати власний життєвий проект.
       Основною метою виховної діяльності є створення оптимального соціально-культурного мікроклімату в закладі, який би сприяв творчому саморозкриттю, саморозвитку, дозволяв би учням легко освоїтись у своєму виховному просторі, спонукав би їх до діяльності, яка б дозволяла їм вступати в реальні відносини з оточуючим світом.
       Виховна робота в школі проводиться за такими орієнтирами:  
- ціннісне ставлення до себе;
-  ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
-  ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
 - ціннісне ставлення до праці;
-  ціннісне ставлення до природи;
- ціннісне ставлення до культури і мистецтва.
      Пріорітетними були наступні напрямки виховної роботи: ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей; цінісне ставлення особистості до суспільства і держави, виховання справжнього громадянина-патріота.
В межах цих орієнтирів проводяться шкільні свята і виховні заходи.
      У 2015-2016 навчальному році позакласна виховна робота проводилася згідно програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 №1243», виховного плану школи та плану роботи педагога-організатора. Протягом року проводилися загальношкільні свята та заходи, тематичні лінійки, бесіди, рейди по відвідуванню школи учнями, дотримання санітарно-гігієнічних норм в класних кімнатах та зовнішньому вигляді учнів. Виховну роботу здійснювали на створення сприятливих умов для всебічного розвитку дітей, їх адаптації в соціумі, формування демократичного світогляду, ціннісних орієнтирів, засвоєння морально - етичних норм, сприйняття власної індивідуальності, впевненості в собі, на усвідомленому виборі саме здорового способу життя, через пропаганду духовних надбань українського народу, через заходи, спрямовані на виховання любові до рідної землі, на осмислення самовизначення  у виборі професії.
      Були розроблені сценарії та проведені такі загальношкільні свята:
·        Свято Першого дзвоника;
·        Відкриття другої групи дитячого садочка при НВК «Калинка»;
·        Осінній ярмарок;
·        Святкування Дня працівників освіти з днем самоврядування;
·        Дні здоров’я (вересень та квітень);
·        Легкоатлетична естафета «Шляхами війни»;
·        Лінійка до Дня гідності та свободи;

·        Новорічний ранок для учнів 5-7 класів;
·        Свято Миколая;
·        Театралізоване дійство «Вертеп» (по вулицях села);
·        Вечір зустрічі з випускниками минулих років;
·        Лінійка до міжнародного Дня боротьби зі СНІДом;
·        Підготовка команди до участі у конкурсі Молодь за здоровий спосіб життя;
·        Участь учнів школи в Акції «Великодній кошик солдату»;
·        Свято обдарованих дітей «Зірки -  на сцену!»;
·        Свято останнього дзвоника;
       

         Перспективні завдання на 2017– 2018 навчальний рік:
1. Зосередження знань на формуванні самостійної і компетентної особистості, здатної виважено діяти в різноманітних життєвих ситуаціях.
2. Різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб.
3. Збереження і зміцнення морального, фізичного і психологічного здоров’я вихованців.
4. Сприяння зростанню творчого духовного потенціалу особистості, розкриттю внутрішніх мотивів її самовдосконалення, розвитку здібностей на кожному з вікових етапів.
5. Пошук, розвиток і підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованців.
6. Виховання дитини як громадянина країни, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір.
7. Формування здорового способу життя.
8. Упровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь (Тижні правових знань, ділові ігри, моделювання життєвих ситуацій, дискусії, робота в малих групах)
8. Організація дозвілля вихованців, пошук нових його форм.
9. Розвиток дитячого самоврядування як осередка самореалізації громадянського виховання, державно – громадського управління закладом.
10. Основною метою у вихованні учнів буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.


пʼятницю, 21 квітня 2017 р.

ПУТІВНИК ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА

НЕХАЙ СЕРЦЕ НАПОВНИТЬСЯ ВДЯЧНІСТЮ ТА УСМІХНЕТЬСЯ!



              Усмішка свідчить про щось хороше.

               Усмішка свідчить про турботу.

               Усмішка свідчить про розуміння.

               Усмішка свідчить про злагоду.

               Усмішка свідчить про успіх.

               Усмішка свідчить про вдоволення.

               Усмішка свідчить про вдячність.

                Візьміть із собою усмішку на весь день.

               Із нею йдіть на роботу і повертайтеся додому.

                Нехай усмішка серця відбивається на нашому обличчі.

                І ви будете як сонце ,  для інших.

                Тому що осяяли день кожного,з ким зустрілися!

ДЕВІЗОМ РОБОТИ ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА Є

Любити!

Розуміти!

Приймати!

Співпереживати!

Допомагати!




                          ПОСАДОВІ ОБОВЯЗКИ
                ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА

1.     Педагог-організатор планує і організовує позаурочну навчально-виховну роботу з дітьми, підлітками, молоддю в освітніх установах, за місцем проживання.
2.     Вивчає індивідуальні особливості учнів, вихованців, сприяє розвитку їх здібностей, талантів, навичок самодіяльності, самоврядування, організації змістовного дозвілля і відпочинку.
3.     Спільно з педагогічними колективами,  колективами установ культури, мистецтв, спортивними товариствами, творчими спілками, громадськими об’єднаннями, сім’єю розвиває мережу гуртків, секцій, клубів, об’єднань за інтересами. Залучає до роботи з ними кваліфікованих спеціалістів, працівників науки, культури, мистецтва, спортсменів, тренерів, студентів, батьків.
4.     Вживає заходів щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, здійснює індивідуальну роботу з педагогічно-занедбаними дітьми, підлітками.
5.     Надає консультативну допомогу батькам, педагогічним працівникам.
6.     Бере участь у організації літнього відпочинку і оздоровленні учнів, вихованців в освітніх установах, за місцем проживання.
7.     Настановленням та особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, гуманізму, доброти, працелюбства, інших доброчинностей.
8.     Готує дітей, підлітків до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, злагоди та миру між усіма нарадами, етнічними, національними, релілігійними групами.
9.     Додержується педагогічної етики, поважає гідність учнів, захищає їх від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя.
10.           Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.
ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

-         повинен вміти ефективно застосовувати професійні знання в практичній педагогічній діяльності;

 - повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на всебічний розвиток.

 Організовує:

       проведення організаційно-масової та культурно-освітньої роботи в дитячих та юнацьких організаціях, дозвілля та відпочинку дітей за місцем проживання;

       діяльність дитячих і громадських організацій, об’єднань, допомагає в плануванні їхньої діяльності на принципах добровільності, самостійності, гуманності і демократизму з урахуванням ініціативи, запитів і потреб учнів.

       умови для широкого інформування учнів про діючі дитячі й молодіжні організації, об’єднання;

       наочне оформлення школи за тематикою роботи, яку проводить;

       дітей і підлітків до роботи в гуртках, секціях, клубах, товариствах за інтересами школи, в позашкільних закладах, за місцем проживання. Особливу увагу приділяє дітям, схильним до правопорушень, з неблагополучних сімей;

       заходи щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, здійснює індивідуальну роботу з педагогічно занедбаними дітьми, підлітками.

       канікулярний відпочинок учнів;

       літній відпочинок школярів: створення оздоровчих таборів різних типів, залучення до них, в першу чергу, дітей-сиріт, напівсиріт, дітей із багатодітних, малозабезпечених, неблагополучних сімей;

       роботу органів учнівського самоврядування і шкільних громадських організацій, надає їм організаційно-методичну допомогу і сприяє створенню умов для діяльності;

       планування своєї роботи, веде у встановленому порядку документацію;

       консультативну допомогу батькам, педагогічним працівникам.
Сприяє:

       впровадженню кращих народних традицій, звичаїв, обрядів, свят, вихованню поваги до рідної мови, народного танцю, пісні, музики;

       оновленню змісту і форм діяльності організацій, об’єднань, організовує їхню колективно-творчу діяльність відповідно до вікових інтересів учнів і вимог життя;

       розвитку і задоволенню інтересів, організації дозвілля молодших школярів, вихованців груп продовженого дня;

       класним керівникам, вихователям у проведенні культурно-освітньої роботи з учнями, змістовній організації відпочинку та дозвілля.


                                          НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
  
НЕОБХІДНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ПЕДАГОГА – ОРГАНІЗАТОРА
1. Річний план роботи педагога-організатора.
2. План-сітка, що випливає з річного плану (зберігається за весь навчальний рік)
     




  ПРОФЕСІОГРАМИ У науковій теорії професіограмою називають вичерпний опис особливостей певної професії, що розкриває зміст професійної праці...